Словник української мови (1937)/в'яз

by Борис Грінченко

◀ в'ючити

Словник української мови Борис Грінченко В в'яз

в'язальник ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

В'яз, зу, м. 1) Дерево вяз, Ulmus. 2) Рыба язь, Ciprinus rutilus. 3) Завязь. Якби дощ, то ще б в'яз був на огудині. Лебед. у. Щоб був в'яз на огірках. О. 1861. XI. Св. 59. 4) Мн. в'язи́ = В'язок 2. То не біда, що по в'язи вода, тоє горш проняло, що і копилля поняло. Ном. № 7228. Ум. В'язо́к.