Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/важитися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
важитися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ва́житися, жуся, жишся, гл. 1) Веситься, взвешиваться. 2) Отваживаться, решаться. Ніхто з них не важивсь озватись до його словами. К. Іов. 7. На дівчину дивитися не важусь. К. Іов. 65. 3) Покушаться, умышлять. Не бийтеся, не лайтеся, ви на мене не важтеся. Нп. А в дівчини чорні брівоньки, ти, козаченьку, не важся. Нп.