Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/важіль

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
важіль
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ва́жіль, ля, м. В нижнем мельничном жернове: деревянное приспособление в средине его, которым можно, при помощи простого механизма, поднимать и опускать этот жернов. Мнж. 481. См. Варжіль.