Словник української мови (1937)/варжіль
Зовнішній вигляд
◀ вареха | Словник української мови В варжіль |
варзякати ▶ |
|
Ва́ржіль, желя, м. Деревянный цилиндр или треугольник в отверстии нижнего мельничного жернова, — сквозь него проходит железное веретено. Козелецк. у. См. Важіль.