Словник української мови (1937)/варжіль

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
варжіль
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ва́ржіль, желя, м. Деревянный цилиндр или треугольник в отверстии нижнего мельничного жернова, — сквозь него проходит железное веретено. Козелецк. у. См. Важіль.