Словник української мови (1937)/вайлом
| ◀ вайло | Словник української мови В вайлом |
вайлуватий ▶ |
|
Вайло́м, нар. Во множестве, толпой. По сіль або там по рибу не ходять по одному, а все вайлом. Волч. у.
| ◀ вайло | Словник української мови Борис Грінченко В вайлом |
вайлуватий ▶ |
|
Словник української мови — В
вайлом
Борис Грінченко
1937
Вайло́м, нар. Во множестве, толпой. По сіль або там по рибу не ходять по одному, а все вайлом. Волч. у.