Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/валина

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
валина
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вали́на, ни, ж. Нитка ва́лу 2. Як сито замучи́ться, то не треба його оббивать, бо до його прип'яті лихорадки валом: бува валину переб'єш, то й одпустиш їх. Мнж. 154.