Словник української мови (1937)/валитися

by Борис Грінченко

◀ валити

Словник української мови Борис Грінченко В валитися

валів ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вали́тися, лю́ся, лишся, гл. 1) Разваливаться, разрушаться. Церкви схизматиків валються, попи голодні. Стор. М. Пр. 92. 2) Падать, валиться. Вийду за ворота, від вітру валюся. Мет. 20.