Словник української мови (1937)/валькувато
| ◀ валькуватися | Словник української мови В валькувато |
вальний ▶ |
|
Валькува́то, нар. О ходьбе: не твердо, шатаясь. Цей уже ходе валькувато, а той, хоч йому сто чотири годи, той ходе так як молодий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.