Словник української мови (1937)/вальний

by Борис Грінченко

◀ валькувато

Словник української мови Борис Грінченко В вальний

вальниця ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ва́льни́й, а, е. 1) Хороший, красивый. А Михасьо з Мариною там то вальна пара. Грин. III. 650. 2) Сильный, обильный, во множестве имеющийся. Такий вальни́й сніг на дорозі, що й не пройдеш.