Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вальок

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вальок
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ва́льо́к, лька́, м. Комок мокрой глины, приготовленной для обмазки стен, также для складывания стен глинобитных построек, — в последнем случае глина перемешана с соломой. Рудч. Ск. II. 28. Kolb. I. 55.