Словник української мови (1937)/вандри

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ ванда Словник української мови
Борис Грінченко
В
вандри 		вандрівець ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ва́ндри, рів, м. мн. = Мандри. Желех. На вандри сі пустив. Фр. Пр. 135.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/вандри&oldid=566465