Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вандри

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вандри
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ва́ндри, рів, м. мн. = Мандри. Желех. На вандри сі пустив. Фр. Пр. 135.