Словник української мови (1937)/вандрівець

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ вандри Словник української мови
Борис Грінченко
В
вандрівець 		вандрівка ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вандрі́ве́ць, вця́, м. = Мандрівець. Желех.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/вандрівець&oldid=566466