Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вандрівний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вандрівний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вандрі́вний, а, е = Мандрівний. Желех. Вандро́вний чоловік: усе вандрує… Фр. Пр. 136.