Словник української мови (1937)/вандрівний

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ вандрівка Словник української мови
Борис Грінченко
В
вандрівний 		вандрівник ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вандрі́вний, а, е = Мандрівний. Желех. Вандро́вний чоловік: усе вандрує… Фр. Пр. 136.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/вандрівний&oldid=566468