Словник української мови (1937)/вар

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вар
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вар, ру, м. 1) Кипяток. 2) Варка, количество для сварения в один прием. Вареників буде тільки на один вар. Борзен. у. 3) = Узвар. Шух. I. 144. МУЕ. I. 109. 4) Жижа из квашенной капусты. 5) Состав для смазки привитых деревьев. 6) Зной, духота. Вертаються з панщини люди потомлені і варом соячним і тяжкою працею. МВ. (О. 1862. III. 43).