Словник української мови (1937)/вара

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вара
Київ: Соцеквидав України, 1937

I. Ва́ра! меж. Не тронь! прочь! Вара від мене! Фр. Пр. 136. «Ой вара, вара, нові новобранці: ой є в мене іншії коханці». — Ой чомусь тоді не казала: «вара!» як єсь од нас подарунки брала. Гол. II. 399.

II. Ва́ра, ри, ж. Варение, варка. Встречено в поговорке: Тут ні ва́ри, ні пари, — не только ничего не варять, а и вода даже не греется и потому и пар не идет. Фр. Пр. 136. З то́го ні ва́ри, ні па́ри. От этого нет никакой пользы. Фр. Пр. 6.