Словник української мови (1937)/варувати
Зовнішній вигляд
◀ вартунок | Словник української мови В варувати |
варуватися ▶ |
|
Варува́ти, ру́ю, єш, гл. Хранить, беречь, остерегать от чего. Од огня варувала, од огня і од води, і од вшиткой пригоди. Гол. IV. 388.