Словник української мови (1937)/варівкий

by Борис Грінченко

◀ варіант

Словник української мови Борис Грінченко В варівкий

варівко ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Варівки́й, а́, е́. 1) Нерешительный. Шух. I. 83. 2) Опасный, требующий осторожности, осмотрительный; сопряженный с риском. Робота коло машини варівка, — роби і бійся. НВолын. у.