Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/варівко

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
варівко
Київ: Соцеквидав України, 1937

Варівко́, нар. 1) Опасно. 2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Сквир. у. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале. Волч. у.