Словник української мови (1937)/велич

by Борис Грінченко

◀ великотерплячий

Словник української мови Борис Грінченко В велич

величати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ве́лич, чі, ж. Громадина, громада. Воли в його велич. Велич був покійний чумак. Ліс у мене стародавній, добрий; дуби — велич усе. Харьк. Дівка така велич. Константиногр. у.