Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/веребей

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
веребей
Київ: Соцеквидав України, 1937

Веребе́й, б'я́, м. = Горобець. Чуб. II. 15. Ум. Веребе́йко. Веребейко в стрісі. МУЕ. III. 126.