Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/веребей

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ вере Словник української мови
Борис Грінченко
В
веребей 		вереб'ячий ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Веребе́й, б'я́, м. = Горобець. Чуб. II. 15. Ум. Веребе́йко. Веребейко в стрісі. МУЕ. III. 126.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/веребей&oldid=568489