Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вертітися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вертітися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Верті́тися, чу́ся, тишся, гл. Вертеться, крутиться. Вертиться, мов в'юн в ополонці. Ном. № 3124. Вертиться, як муха в окропі. Ном. № 10068.