Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/верховик

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
верховик
Київ: Соцеквидав України, 1937

Верхови́к, ка́, м. 1) Северный ветер. 2) Всадник, верховой. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.