Словник української мови (1937)/верша

by Борис Грінченко

◀ верчик

Словник української мови Борис Грінченко В верша

вершак ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ве́рша, ші, ж. Рыболовный снаряд конусообразной формы, сплетенный из прутьев. Раки, лізьте в вершу. Ном. № 6897. Роз'їхавсь як верша. Стор. II. 27. Насміялась верша болоту, коли оглянеться, аж і сама в болоті. Ном. № 7999. См. Єтір з пруття.