Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вибава

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вибава
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́бава, ви, ж. Уничтожение, истребление. Уман. I. 317.