Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вибалакати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вибалакати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́балакати, каю, єш, гл. Добиться чего разговором, беседой. Та що! Будем балакати, може що й вибалакаємо.