Словник української мови (1937)/вибалакатися
Зовнішній вигляд
◀ вибалакати | Словник української мови В вибалакатися |
вибалок ▶ |
|
Ви́балакатися, каюся, єшся, гл. Наговориться, сказав все, что хотел. Та не перепиняй, — хай уже вибалакається. Харьк.