Словник української мови (1937)/вивалюватися

by Борис Грінченко

◀ вивалювати

Словник української мови Борис Грінченко В вивалюватися

виваляти ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вива́люватися, лююся, єшся, сов. в. ви́валитися, люся, лишся, гл. 1) Вываливаться, вывалиться. Не міг би ти так ізробить, щоб оця стіна вивалилась, то ми б укупі жили. Рудч. Ск. II. 88. 2) Высовываться, высунуться. Язик вивалився з рота.