Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вивороть

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вивороть
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́вороть, ті, ж. Поваленное ветром дерево. Шух. I. 176.