Словник української мови (1937)/вигодити

by Борис Грінченко

◀ вигодинюватися

Словник української мови Борис Грінченко В вигодити

вигодитися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́годити, джу, диш, гл. Угодить. Як встану раненько, кождому вигоджу. Гол. III. 348. — годи́ну. Выбрать время. Вигодили таку годину, що нікого дома не було. Черк. у.