Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вигодитися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вигодитися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́годитися, диться, гл. безл. = Ви́годинитися. Якби бог дав, щоб вигодилось, то можна б і сіно скласти в копиці. Черк. у.