Словник української мови (1937)/вигодитися
Зовнішній вигляд
◀ вигодити | Словник української мови В вигодитися |
вигодованець ▶ |
|
Ви́годитися, диться, гл. безл. = Ви́годинитися. Якби бог дав, щоб вигодилось, то можна б і сіно скласти в копиці. Черк. у.