Словник української мови (1937)/вигукати
| ◀ вигук | Словник української мови В вигукати |
вигукнути ▶ |
|
Ви́гукати, каю, єш, гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку. Мил. 98.
| ◀ вигук | Словник української мови Борис Грінченко В вигукати |
вигукнути ▶ |
|
Словник української мови — В
вигукати
Борис Грінченко
1937
Ви́гукати, каю, єш, гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку. Мил. 98.