Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вигукувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вигукувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вигу́кувати, кую, єш, сов. в. ви́гукнути, ну, неш, гл. Выкрикивать, выкрикнуть, вскрикнуть. Ідуть вози ізза гори вискрипуючи, а за ними чумаченьки вигукуючи. Рудч. Чп. 48.