Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вигуляри

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вигуляри
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вигуля́ри, рів, м. мн. = Окуляри. Добре, очі мої, я вам вигуляри куплю. Рудч. Ск. I. 18.