Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/виднота

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
виднота
Київ: Соцеквидав України, 1937

Виднота́, ти́, ж. Свет, освещение, ясность. Нехай одчинені двері, — тепла найде в нашу хату. — А од вас видноти в мою, бо в мене темно. Пирят. у. Навидноті́. На освещенном месте. Ясної ночі ставляють навидноті, супроти зірок, дійницю з водою. Грин. II. 46.