Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/визичати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
визичати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Визича́ти, ча́ю, єш, сов. в. ви́зичити, чу, чиш, гл. Одолжать, одолжить, занимать, занять, давать в долг. Аф. 329.