Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/визівнути

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
визівнути
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́зівнути, ну, неш, гл. — ду́ха. Испустить дух. Бито коло стовпа киями поти, поки й духа визівнув. К. ЦН. 216.