Словник української мови (1937)/викичувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
викичувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́кичувати, чую, єш, гл. Вытеребить, выкорчевать. Гляди, щоб ти мені вирубав, викичував, зорав, пшениці насіяв. Рудч. Ск. II. 120.