Словник української мови (1937)/викишкати
Зовнішній вигляд
◀ викичувати | Словник української мови В викишкати |
викінчити ▶ |
|
Ви́кишкати, каю, єш, гл. Выгнать, прогнать (от киш!). Упросились злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1538.