Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/виколупувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
виколупувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Виколу́пувати, пую, єш, сов. в. ви́колупати, паю, єш, ви́колупнути, ну, неш, гл. Выковыривать, выковырять. Хоч ізза нігтя виколупни, та дай. Ном. № 2691.