Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/викоріняти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
викоріняти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Викоріня́ти, ня́ю, єш, гл. = Викорінювати. Тяжко лежав, на стіну дрався, а я все викореняв оте дання; ото й виходився. Г. Барв. 342.