Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/виктувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
виктувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Виктува́ти, тую, єш, гл. Харчевать, кормить, угощать. Виктує свої гості. Гол. IV.