Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вилапати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вилапати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́лапати, паю, єш, гл. Выискать, найти. Ми у лісі вилапали добрих дубків, та дорогі вражі. Волч. у.