Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вилатати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вилатати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́латати, таю, єш, гл. Наложить заплаты. Кожуха вилатать. О. 1862. V. Кух. 34.