Словник української мови (1937)/виманіжити
Зовнішній вигляд
◀ виманити | Словник української мови В виманіжити |
вимантачити ▶ |
|
Ви́маніжити, жу, жиш, гл. 1) Отколотить, побить. Виманіжив добре, та й пустив. Мнж. 104. 2) Измучить работой. Виманіжив коней, аж мокрі.