Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/винужати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
винужати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Винужа́ти, жа́ю, єш, гл. Изнурять. Ну, навіщо б я себе отак винужав: день у школі, прийде ніч — одно за книжками сидите. Лебед. у.