Словник української мови (1937)/винужати
Зовнішній вигляд
◀ винуватство | Словник української мови В винужати |
винурятися ▶ |
|
Винужа́ти, жа́ю, єш, гл. Изнурять. Ну, навіщо б я себе отак винужав: день у школі, прийде ніч — одно за книжками сидите. Лебед. у.