Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/винурятися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
винурятися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Винуря́тися, ряюся, єшся, гл. Выходить наружу, показываться, выступать. Та вона (річка Оріль) так: то тече під кукотиною (така рослина), то знов винуряється і блищить проти сонця. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.