Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/випадковий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
випадковий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Випадко́вий, а, е. Случайный. Щирість у нас річ випадкова, що якось несамохіть виявляється. Г. Барв. 378.