Словник української мови (1937)/випиратися
| ◀ випирати | Словник української мови В випиратися |
випис ▶ |
|
Випира́тися, ра́юся, єшся, сов. в. ви́пертися, пруся, прешся, гл. Выпираться, выпереться, выдаваться, выдаться, выставиться, выходить, выйти, вылезть. Як посадили їх у рештанську, — вони випиралися з неї самі й вікно видрали. Новомоск. у. Чи воно́ вже ви́перлося з півдня? Перешло ли уже за полдень? Харьк. г.