Словник української мови (1937)/виплоджувати

by Борис Грінченко

◀ виплітувати

Словник української мови Борис Грінченко В виплоджувати

виплоджуватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Випло́джувати, джую, єш, сов. в. ви́плодити, джу, диш, гл. Плодить, выводить, вывести; рожать, родить, породить. Та ніде вийти, та ніде сісти, та гніздо звити, а малих діток виплодити. Грин. III. 695.