Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/виплітувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
виплітувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Виплі́тувати, тую, єш, гл. = Виплітати. Вона виплітувала скатерть на стіл. Левиц. I. 139.